Menu

project UBA

Максим Кідрук - «Бот»

 

Не "Бібліотекарі рекомендують..."

 

Почитати Кідрука мені радили вже давно, так що нарешті прийшла черга і на нього. Почала знайомство з автором з його дуже розрекламованої-розпіареної книжки «Бот». Автор – Максим Кідрук, молодий українець, та ще й жанр такий незвичний – технотрилер.

Отож про книжку: цікава, читається легко, сюжет динамічний і, попри те, що трохи передбачуваний, все одно цікавий «детальками». Загалом, читати було не нудно і книжковраження, в цілому, позитивні, але я так і не змогла визначитися для себе, чи вона мені сподобалася.

Як на мене, то з таким трохи банальним затертим сюжетом про героя, який рятує світ (ну, чи його частину) і який заледве рятується сам, сюжет таки розписаний дуже навіть файно і реалістично. З цієї книжки вийшов би добрий фільм, бо все тут є: і трошки технологій - комп’ютери, роботи, секретні лабораторії, штучний інтелект, який захоче «пожити» сам, програмісти(куди ж без них), і трошки трилер – жорстокі дітиська, купа крові, відірвані голови та канібалізм, і трошки екшн – стрілялки, погоні, американські винищувачі(вони як і програмісти, всюдисущі)… А ще тут є любов, дружба і самопожертва. Кідрук дає багато описів та фотографій реальноіснуючих місць, технічної інформації, дуже правдиво описує всілякі інші моменти. Деколи читати було трохи моторошно, але щоб аж так дуже то ні…

З мінусів книжки, то це трохи нецензурної лексики, яка хоч і була виправдана образами героїв і пасувала до ситуації, в якій її вживали, але якось, особисто мені, різала вуха(не думала, що мої вуха такі ніжні.

А ще сцени насилля та жорстокості: вони ніби то теж вписувалися в загальну картинку, але оскільки до цього насилля і жорстокості вдавалися, в основному, 12-тирічні малюки, або ж ці насилля і жорстокість стосувалися саме цих малюків, читати таке було якось не дуже приємно…

Ну і всілякі технічні описи: комп’ютерних кодів, програм, всіляких фізичних і хімічних явищ, техніки. Мені, як пересічному читачеві, цієї інформації було забагато, вона трохи збивала з загального настрою на книжку і часами було враження, що я взяла почитати підручник з програмування.

Загалом, автор мене зачепив більше, ніж його творіння, хоча книжка непогана. Видно, що автор не просто так сів, вигадав і написав, а добре вивчив тему, яку розписував, перевірив деталі, проконсультувався з відповідними спеціалістами. Сподобався сам стиль написання, постійне очікування «а що ж там далі?». І ще Кідрук має таку звичку(конкретно в цій книжці, за інші не знаю) час від часу закінчувати розділ чимось на зразок «він пішов і обіцяв повернутися, але він не знав, що жити йому залишилося ще дві години…»

Ну і завершення книжки теж дуже в стилі американського кіно, де після титрів на кілька секунд з попелу спаленого злого героя вигулькує рука чи моргає око чи відбувається ще щось, що натякає на дуже ймовірне продовження історії. Так що може колись буде Бот-2… хто його знає.

Якщо хочете трохи полоскотати нерви, то раджу почитати. Особисто мені хочеться почитати ще щось з Кідрукової творчості.

Читали цю книгу? Приєднуйтесь до обговорення у нашій групі!

 Текст писала Юлія Слабак,

блогер,

м.Левіце, Словаччина

Останнє редагування Вівторок, 12 травня 2015 15:18